Масляна не має фіксованої дати відзначення, оскільки свято залежить від дати святкування Великодня. Щоб розрахувати дату, потрібно відняти від дати Великодня 56 днів: це 48 днів Великого посту і тиждень безпосередньо Масляної. Цьогоріч Масляна триватиме з 20 по 26 лютого й завершиться напередодні Великоднього посту. Як відзначили свято в Южному в 2021 та 2020 роках нагадуємо в наших матеріалах за посиланнями:
Як з’явилося свято Масляна
Перша згадка про свято “Масляна” датується IV століттям нашої ери. Свято активно відзначали не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. Слов’яни не відмовилися повністю від давніх традицій свята, а поєднали їх із християнством й наповнили новими звичаями. Тож первісне сакральне значення свята перетворилося просто на тиждень смакот та веселощів. У наш час Масляний тиждень став останнім етапом підготовки до Великого посту. За цей час віряни мають пробачити своїх ближніх й примиритися з ними.
Традиції Масляного тижня по днях
- Понеділок – “Зустріч”.
У цей день заведено запрошувати до себе додому гостей. На столі мають бути смаколики, зокрема, вареники із сиром та сирні запіканки. Також саме в понеділок закінчувалися останні приготування площ до святкування. Господині випікали перший млинець й віддавали його бідним, щоб згадали душі покійних родичів.
- Вівторок – “Загравання”.
В давнину у цей день влаштовували так звані оглядини. Неодружена молодь збиралася, щоб поспілкуватися, покататися на санях та придивитися один до одного. Під час таких веселощів можна було знайти собі пару.
- Середа – “Ласунка”.
У середині Масляного тижня було заведено зятям ходити в гості до своїх тещ. Теща у цей день була ласкавою до зятя й готувала йому страву під назвою “тещин млинець”. Вважалося, що чим добріша буде теща до зятя, тим кращі будуть стосунки її дочки з новою родиною, а щоб сім’я жила в злагоді та мирі, зять обов’язково мав зробити тещі комплімент.
- Четвер – “Розгуляй”.
З цього дня всі робочі справи вдома припинялися і Масляна переходила від сімейного свята до загального. Люди виходили на площу, щоб повеселитися, вони співали, танцювали й грали в різні ігри. А от працювати було суворо заборонено.
- П’ятниця – “Теща на млинці”.
У цей день зять кликав тещу до себе в гості, щоб пригостити її різними смаколиками. Це допомагало налагодити сімейні стосунки. За традицією ласощі до приходу матері пекла її дочка – дружина зятя. Теща приходила не сама, а брала із собою подруг, щоб похвалитися перед ними, за якого доброго чоловіка видала свою доньку.
- Субота – “Посиденьки зовиці”.
У суботу молоді невісти запрошували в гості зовиць – родичок та сестер чоловіка. Дівчата збиралися, щоб провести час разом, поспілкуватися та поїсти млинців.
- Неділя – “Прощена неділя або проводи”.
Напередодні Великого посту люди намагалися попросити пробачення у всіх, кого могли образити, й відповідали один одному: “Бог простить і я прощаю”. Також йшли до церкви, щоб помолитися й сповідатися за свої гріхи. Прощена неділя – це останній день, коли можна вживати продукти тваринного походження. Тому господині готують млинці з начинками на власний смак. Наприклад, це можуть бути, солодкі налисники з маком чи сиром, або солоні – з грибами та м’ясом.
Джерело: “24 канал”.
Использование материалов разрешается только при условии наличия прямой ссылки на адрес материала на сайте www.yuzhny.info.
Подписывайтесь на наш канал в Telegram и наш аккаунт в Instagram - будьте всегда в курсе наших новостей
